my. blogG. bobo.: Tanuki - 狸

отак от... перший пост з моєї чарівної поїздки в Париж буде такий зовсім не французький... я люблю дощовий Париж... ні... я просто люблю Париж =) я його обожнюю... це точно одне з моїх найулюбленіших міст в Європі... місто яке надихає... Ніколи не планую в Парижі ні що робити, ні як проводити дні, ні куди іти... це чарівне харизматичне місто завжди все вирішує замість мене... завжди дивує мене... і відкриває якісь зовсім не очікувані незабутні місця... і всі дні в Парижі настільки доповнюють настрій, бажання і відчуття, що сюди мені потрібно просто приїжджати за натхненням, за гармонією і за лукавими іскорками в очах... в Парижі хочеться бігати на шпильках, загадково усміхатися і снідати устрицями... в Парижі знову починаєш згадувати те, що мрії збуваються, а жити приємніше з кавою в одній руці і макаруном в другій... і бажано в шовковій сукні, гарних мештах, кутаючись в улюблене пальто... просто це моє місто.... але почала чомусь зі свого "не французького" поста...

Якщо одного дощового ранку просто іти від Ейфелової вежі вздовж Сени то можна натрапити на маленьке казкове місце, вирізане з іншого світу і зовсім іншої культури... настільки контрастне і не очікуване для Парижа, що зайти варто навіть просто з цікавості... ну а я... як людина, щиро мріюча Японією, не зайти ну прооосто не могла... Японський культурний центр в Парижі - Maison de la culture du Japon a Paris... і як завжди це відбувається зі мною в казкових місцях - "вихід через сувенірну лавку"...

в моїй колекції вже є кілька японських дзвоників... японські металеві дзвоники мають неймовірне звучання... останні два - рік тому купила в маленькому японському магазинчику в Берні (Швейцарія), цього разу маю новий особливи дзвоник з Парижа...

про танукі (狸 - タヌキ) я чула ще на уроках японської мови (так-так, були хороші часи - мала час вчити японську... надіюся, що ще повернуся до цього)... це таке маленьке звірятко в японському фольклорі, яке є символом благополуччя і щастя, звірятко трохи дивне, бо є таким собі єнотоподібним псом (чи псоподібним єнотом...??!!) перетворюється в легендах на різні речі, обманює людей, а в кінцевому результаті - всі завжди щасливі =)

а в мене тепер є невеликий танукі - дзвоник... все як має бути... і може звучання його в порівнянні з іншими японськими дзвіночками трошки сумнівне, зате справжній танукі - щасливий кругленький добряк в соломяному брилі =) буде дарувати мені свою удачу і позитив...