пʼятницю, 20 вересня 2013 р.

China uncovered - from Shanghai & Beijing

China uncovered... 
ці неймовірні дзвоники мені привіз Мирослав, напевно складно не закохатися в Азію... в культуру, природу, кухню, настрій... там почуваєшся, якоюсь зовсім іншою людиною... там якось інакше думаєш... інакше мрієш... інакше відчуваєш... любиш... навіть дихаєш... я на жаль не була в Пекіні і Шанхаї, лише в ГК... фотографії покрала в Мирослава, ну, фото дзвоників, звичайно мої =)


всі дзвоники дуже гарні, цікаві і особливі... цей виглядає, як голова змії
перші два це змія і така дуже злісна риба... вони обидва мені страшенно подобаються... не знаю де він їх познаходив, але мені туди теж точно треба, раз там є такі скарби...
я не можу поділитися своїми враженнями про міста, де я не була, але я знайшла один свій мейл, який я відправляла в перші дні свого перебування в ГК (Hong Kong), там ще такі свіжі, перші враження, емпіричні відчуття =) зараз перечитувала, стільки світла, емоцій, позитиву... туди просто потрібно повернутись... 
"Я ще не дуже багато всього бачила, але вражень море, тут так неймовірно(!!!) це все треба просто відчути і самому побачити... 
стільки сонця, вітру, води... а разом з тим, цей нереальний динамічний урбанізм, ритм міста настільки швидкий , що в мене постійно враження, що я ще не ввімкнулася і просто не встигаю =) як природа може так гармонійно сусідствувати з цим нереальним, монументальним втіленням найбільшого прогресу архітектури, дизайну і здавалось би - самого життя... враженнями ділитися складно, просто потіштеся за мене... 

буду старатися по суті, а то в мене одні емоції)))) все як завжди... і така величезна усмішка, яка просто не зникає... а взагалі, я якось, аж принишкла)) намагаюся все вбирати... широко розплющила очі, прислуховвкюся до всіх віянь і просто насолоджуюся кожною секундою... 


так от)))) місто з усіх сторін оточене водою, і між островами немає мостів!!! Все сполучено підводними тунелями, тунелі є приватними! І за кожен в'їзд в тунель потрібно платити, всім, від громадких автобусів, до таксі. Багато паромів, пароми дуже дешеві і ними гарно їздити, хоча швидкми їх не назвеш)))) кожен оcтрів має свої особлиості і свій колорит, Мирослав живе на острові  "Центральний" назва говорить сама за себе)))) на цьому ж острові університет і мерія і ще купа всього))) люди дуже кумедні, я поки зустрічала людей двох типів, одні - надзвичайно сучасні і англомовні, відкриті до спілкування і постійно в русі, інші- повна протилежність, смішні китайці, які нічого крім китайськоі не знають, всі з дуже заклопотаним виглядом і якісь лякливі)))) в метро, автобусах і просто під час руху на вулиці, всі з опущеною головою, дивляться в свій айфон-айпед-інший гаджет, це навіть якось страшно. 


Їжа дуже специфічна, я поки їла мало і особливого апетиту в мене тут немає... Трохи вони все дивно тут гoтують... або я ще не розпробувала... Мирославовий знайомий запросив нас в перший вечір в якийсь модний китайський ресторан, хотів пригостити нас вечерею і ми пробували там супер модну/традиційну страву....  нуууу,як сказати, це було яйце, закристалізоване яйце.... сторічне яйце - так це називається, такого результату досягають коли його на 9-12 місяців закопують в суміш вапна і ше чогось... От воно і тухне-кристалізується)))) один раз напевно цікаво попробувати, і можна сказати мені навіть посмакувало, але сама я того напевно не замовлю вдруге)))) дуже смачна риба і якісь традиційні листки, свинина і всяке таке, одним словом - пізнавальний був похід в ресторан))) до речі(!!!) подавали тушеного вугра, який був просто фантастичний)))) риба, в моєму розумінні приготована по-людськи))) тобто, коли ніхто нічого не закопує))))))  


Магазини тут бомбові, я перший раз бачу, щоб на одній вулиці було кілька!!!! магазинів барбері чи луі)) в цілому Берліні 2 луі, а тут два лише на одній вулиці!!!! і до них черги(!!!) справжні черги, щоб зайти в магазин! Я дійсно в шоці)))) люди носять дуже багато брендових речей, тільки я ще не знаю чи це такий пунктик, чи просто рівень життя і як на мене, поєднують вони ці речі колоритно))))) а ще я просто вмираю від іхнього розуміння погоди!!!! Вчора було +25 я, як не тутешня, вмираю від спеки, познімала з себе все шо тільки можна, була в тонюсінькому серафані і шнурочках-сандалях і не знаю під який би то ще кондиціонер втекти)))) зате місцеві носято чобітки!!!! Костюми і навіть курточки!!!! Бо в них зима!!!!!!!! Крім того, треба ж "вигуляти" зимову колекцію від діор/луі/і всіх інших)))))))) я від цього просто в шоці)))))) одним словом, тут неймовірно... 

а я сижу з кавою, дивлюся на це все і наразі мені здається, що я от-от прокинуся..."

золотенька парочка з Пекіну вони дуже гарнющі і завжди разом...
мені дуже подобаються фото Мирослава і я могла б їх тут накрасти цілу купу...(поки дозволяє) бо поки кращих я б точно не зробила, так як - я " еще не волшебник я только учусь"))) а він вже "волшебник" з досвідом і дуже гарним відчуттям кольорів і деталей...

дуже крутий супер-дзвін на підставці, в який врізається така злюща риба...
а це такий дуже цікавий і майже випадковий гість, взагалі це символічний Liberty Bell - дзвін свободи, який знаходиться у Філадельфії, про дзвін свободи я ще напишу, так як він в мене не перший, найсмішніше, що всі мої " дзвони свободи" примандрували до мене з різних частин світу, цей - якимось правдами-неправдами, потравив в якусь антикварну лавку в Шанхай, а потім перелетів з Шанхаю в ГК, де вже зі мною зібрався і пролетів 10тис км, щоб осісти в Європі =) 
напевно це і є достойний символ свободи... не бути обмеженим ні кордонами, ні відстанями, а бути обмеженим лише межами власної фантазії та уяви =) 
а рибок я придбала в дуже особливому місці в ГК, де провела один дуже дивний дощовий ранок - парк Nan Lian Garden, частина жіночого монаятиря (Chi Lin Nunnery) таке гармонійне, спокійне і просто чудове місце... (фото парку з моєї інстаграм, тому якість така, яка вже є))) а тому, підключайте уяву...бо там дійсно чудово... і в ставочках плаває море малесенькир риб...)

Дякую, що відкрив для мене Азію...

четвер, 19 вересня 2013 р.

сонячне Закарпаття вітає вас =)

моя чарівна подруга Леся  ощасливила мене сьогодні таким сюрпризом: "Just a small input from Mukachevo...)) Happy belated BDay, Bobo! Gut, dass wir uns kennengelernt haben!  — Mukacheve, Zakarpats'ka Oblast', Ukraine."
і як вона пише: 
"він теж для корівок)) кажуть, що має десь 100 років, але біда його знає, я ж в цьому не петраю... мені сподобалося, що він якось грубо неакуратно виконаний + схожий на діловий портфель" 

правильно, справжній юрист навіть в дзвонику бачить діловий портфель, крім того, щоб ви повно оцінили фото, це їхній справжній закарпатський виноград, в народі "бубки" =) а Леся вирішила мене добити: 
"ага, бубки) вони тут символізують Закарпаття))) а от вишивка - франківський "взір", моя ручна робота))" 
вона ще й вишиває!!! ангелики теж в придачу =) одним словом, я сьогодні мега щаслива =)
дякую за такий неймовірний сюрприз =) моя сонячна берлінська (чи то тепер вже київська...) подруга, прямо з сонячного Закарпаття... скучила за тобою!

понеділок, 16 вересня 2013 р.

something special from USA...

мій друг Тарас-АН зараз знаходиться на чужині в далеких Філадельфійських землях =) пішов там на блошиний ринок і вирішив під день народження ощасливити свого дружбана - Нат-АН (мене тобто) і вишукав для мене там два дзвоники, але, щоб не розкривати інтригу, не те що мені їх не показав, а взагалі прислав тільки такі-от таємні фото, щоб розпалити мою цікавість... поки дзвоники ще в USA і прилетять до мене вже аж разом з другом =) дуже хочу вже вас побачити! і не думай =) в першу чергу - тебе, а вже потім - дзвоники =)
супер-секретні фото...
дуже-дуже чекаю... так і мандрують до мене дзвоники з цілого світу ;)

full of love

небесний красунчик від масістер - від Тусі, мій чарівний поповнювач колекції,
дзвоник наразі живе в неї на поличках і чемно мене чекає


вівторок, 3 вересня 2013 р.

like a butterfly


мені здається, він дуже гарний... для мене він як крило метелика... 
три місяці життя в Мюнхені принесли мені менше дзвоників, ніж один вихідний день в Регенсбурзі, таке там місце.. багато малесеньких мистецьких магазинчиків, антикварних, багато магазинчиків зі старими ялинковими прекрасами... про Регенсбург якось напишу... але моя Іра однозначно молодчинка, що мене туди витягнуля... наразі тільки цей... тітонька, яка нам його продавала, однозначно переконувала, що якісь там гірські породи і особлива технологія виробництва, просто повинні мене ощасливити... може я так "гарно" все і запам'ятала лише тому, що з першої секунди, коли взяла його в руки, зразу бачила лише тонке крило метелика, яке лише на сонці відкриває всю ніжність і чарівність цього дзвоника...

понеділок, 2 вересня 2013 р.

rain

в нас ніч і сильний дощ... 
вирішила, що краплі на нічних шибках будуть гарно пасувати цьому золотавому дзвонику... 
просто куплений якось тут, в Берліні... зовсім крихкий і невагомий, з тонкого скла...


UNOG

UNOG - United Nations Office at Geneva

Взагалі з Швейцарією в мене пов'язані лише приємні і гарні враження, всі мої поїздки в цю країну були для мене особливі...

в кінці травня цього року, разом  з одногрупниками по курсу міжнародного права (Humboldt Universität zu Berlin) мали навчальну поїздку в Женеву, поїздка вийшла дуже насичена і динамічна, багато нової інформації, багато нових знайомств, вражень, мотивації...
в мене було стільки вражень, натхнення і думок, що я просто світилася....

в своєму fb я це сформулювала якось так: 
"Юристи надихають  темно-сині костюми, напрасовані сорочки, запонки, годинники, ідеально дібрані краватки (в декого +хустинки...) коричневe взуття (такого ідеальноооого кольору!!!...він існує!!!) - для офіційних зустрічей... І світлі штани, клубні піджаки, ідеально "менш-формальне" взуття (і в декого навіть червоні, зелені або фіолетові шкарпетки...) - легка розслабленість, смарт-кежуал... І в дощ, практично всі в тренчах... Мій "внутрішній естет" щасливий... Милуюся діловою Женевою, одним словом  (!!!)"

один день насолоджувалися містом, облазили його вздовж і впоперек, багато сонця, усмішок і... кави =) потім цілий тиждень інтенсивної роботи, постійні зустрічр, лекції, брифінги (International Law Commission, UNOG, WTO, ICRC, CERN), думаю такого насиченого новими враженнями і інформацію тижня в мене вже давно не було... ні можливості, ні бажання тратити час на якийсь шопінг чи "пошуки скарбів" не мала... але на п'ямять про цей неймовірний тиждень, про величний палац націй, про людей, які намагаються зробити світ кращим, про дух та ідеї, якими тут наповнене здавалось би, навіть повітря... в сувенірному магазинчику офісу ООН в Женеві, купила собі дзвоника... ;)

specially for Bobo ;-)

один з найулюбленіших і найособливіших... 
це був дуже неочікуваний подарунок =) дзвоник, який зробили спеціально для мене, 
від Мирослава і його друга Саші

клініка PICASO // Specially for Bobo ;-) 


дзвоник "лікарський" - так на ньому і пише, до мене він приїхав з Хмельницького минулого літа, як вони його зробили, я навіть не уявляю (якось придумали, якось замовили... ;)), крім особливого значення, гарної форми і дуже цікавої ручки, він ще має особливу серцевину, тому дуже гарно звучить... ніжно і дзвінко, такий чистий-чистий звук... насправді, думаю він один з найідеальніших... він однозначно в моєму Top-5 з усієї колекції... 
ну він ж для bobo ;)
а це я в гостях в Саші в клініці PICASO

from Yuriy ;)

цього року три дзвоники мені привіз мій товариш Юра, якось так і попадають до мене дзвоники з міст і країн, де я ніколи навіть не була... а з ними цікаві історії, поради, іноді застереження, а головне - море позитиву, бо як приємно знати, що хтось ходить десь там під Монбланом і шукає тобі дзвоника =)

так що, перший - з французького Шамоні - Chamonix-Mont-Blanc
другий керамічний - з написом "Liffey Artefacts - Ireland" прилетів з Дублінa
а третій - з Мюнхена, ще один дзвоник "для корівки" цього разу - баварської

неділю, 1 вересня 2013 р.

from Vienna



















ця_маленька глиняна "крошка", насправді дуже гарна, якщо до неї уважно придивитися... сьогодні, коли фотографувала, зрозуміла, що такі кольори народжуються в природі на заході сонця... а "крошку" Мирослав (Dr.S) привіз мені з Відня минулого літа =)


захід сонця з мого вікна в Берліні...

from Frankfurt

ніжний квітковий дзвоник з німецької порцеляни, фірми Lindner (Handarbeit - Germany) привезла минулого тижня з Франкфурта
фон - акварельні іриси... штори, які висіли в нашій дитячій кімнаті, напевно, ще з моїх початкових класів в батьківській квартирі у Львові. діти порозїжджалися, штори перекочували в мою квартирку в Берліні... маю тут щось рідне =) з дитинства... а взагалі іриси просто любить мама =)

Portugal

Першими будуть дзвоники з Португалії. Країна дуже гарна... Архітектура і колорит неймовірні... вулички, дворики, трамвайчики, площі... дахи вкриті черепицею, розмальовані віконниці, орнаменти з плитки... І стільки сонця, скільки лише можна уявити... І океан... Дуже смачна кухня, гарна музика і привітні люди... країна в яку хочеться повернутися... 

на дзвоники ця поїздка вийшла не дуже плідна, лише чотири. Ми не попали на блошині ринки, скуповвувати всі туристичні дзвоники я не практикую =) тому один квітковий "hotel bell" з магазинчику з різними веселими штуками (якогось напевно напів-китайського-напів-підпільного виробництва ;) ) два абсолютно різні металеві з півнями, і один на пам'ять про чарівний палац Пена (Сінтра)


"hotel bell" from Lisboa
металевий з півнем (теж з Лісабону), абсолютно "туристичний" але такий чарівний, розфарбований в національних кольорах, різнобарвний і радісний, і в ньому легко розпізнати весь колорит цієї сонячної країни...

я дуже давно марила Сінтрою, це місто, яке просто потрібно побачити... бо якщо я почну його описувати, то всі най- най- найказковіші слова займуть тут все місце, замість дзвоників =) 
металевий з півнем (з Сінтри), ще один дзвоник "для корівки" в мене їх ціла окрема каста ;) всі корівки з різних країн - особливі

Сінтра неймовірна, в серпні там, правда, навала туристів, особливо в центральній частині міста, але тільки ми вирвалися з натовпу туристів внизу, подерлися вгору 2км (краще дертися лісовими стежками через заповідник, людей майже немає, мальовничо і спокійно) до омріяної Пени і усмішка не зникала(!!!) Пена, це такий великий шматочок казки, десь на краю світу, який хтось турботливо обклеів пухнастими хмарами, ніби знав, що казку треба "подавати" ідеально...
на пам'ять про чарівний палац Пена (Сінтра)